Значення
-
Ручний столярний інструмент для вирівнювання та вигладжування поверхні деревини, що складається з металевої або дерев’яної колодки зі знімним різаком, закріпленим під кутом; використовується для точного зняття тонкої стружки після попередньої обробки рубанком.
-
(У техніці) Пристрій або складова частина верстата, призначена для фінішного чистового оброблення (грунтування) поверхні деталі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. грунтубель, р. грунтубеля, д. грунтубелеві, з. грунтубель, о. грунтубелем, м. грунтубелеві, к. грунтубелю