Грундімунітет — у німецькому праві: повна судова недоторканність, яка надавалася певним територіям (наприклад, імперським містам) або особам (наприклад, князям, єпископам), що означало заборону на втручання у їхні справи з боку вищих судових інстанцій чи імператорського суду.
Грундімунітет — історичний правовий привілей у Священній Римській імперії, що надавав територіальному володарю виключне право вершити суд у всіх справах на своїй землі, включаючи кримінальні, цивільні та феодальні, без права апеляції до вищого сюзерена чи імператора.