грубниця

1. Велика дерев’яна посудина з кришкою, що використовувалася для зберігання та перенесення хліба, зерна або борошна; діжка.

2. Застаріла назва великої печі, призначеної для випалювання цегли, вапна або обпалювання керамічних виробів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |