грубниця

[ɦrubnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Велика дерев’яна посудина з кришкою, що використовувалася для зберігання та перенесення хліба, зерна або борошна; діжка.

  2. Застаріла назва великої печі, призначеної для випалювання цегли, вапна або обпалювання керамічних виробів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грубниця, р. грубниці, д. грубниці, з. грубницю, о. грубницею, м. грубниці, к. грубнице

Більше записів