Значення
-
Той, хто грубить, поводиться неввічливо, нечемно, зневажливо ставиться до оточуючих; грубіян.
-
(у спеціалізованому контексті) Робітник, який займається обробкою каменю, дерева чи інших матеріалів грубими, чорновими методами; тесальник, обрубник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. грубник, р. грубника, д. грубникові, з. грубника, о. грубником, м. грубникові, к. грубнику