1. Який має багато грошей, засобів; заможний, багатий.
2. Який приносить значний прибуток, дохід; прибутковий, доходний.
грошовитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А Черевань був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами. Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прикметник () |