1. Який має форму грона, схожий на гроно.
2. Утворений з кількох частин, що з’єднані в одній точці або основі, нагадуючи гроно.
гронуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має форму грона, схожий на гроно.
2. Утворений з кількох частин, що з’єднані в одній точці або основі, нагадуючи гроно.
Відсутні