1. Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися (про людей, тварин, предмети).
2. Поступово наростати, збільшуватися у обсязі, утворюючи щось велике, масивне (часто про хмари, дим, хвилі тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися (про людей, тварин, предмети).
2. Поступово наростати, збільшуватися у обсязі, утворюючи щось велике, масивне (часто про хмари, дим, хвилі тощо).
Приклад 1:
— Не давайте їм громадитися!
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”