громада

1. Об’єднання людей, які проживають на певній території (у селі, містечку) і мають спільні інтереси, права та обов’язки; місцеве населення як соціальна одиниця.

2. Історична назва органу місцевого самоврядування (сільського, міського) в Україні, а також його членів.

3. Об’єднання, спілка, товариство людей на основі спільних інтересів, поглядів, професії тощо (наприклад, творча, наукова, релігійна громада).

4. У широкому значенні — суспільство, сукупність людей; народ.

5. У сучасному адміністративно-територіальному устрої України — об’єднана територіальна громада (ОТГ), базовий рівень місцевого самоврядування, що формується шляхом добровільного об’єднання жителів кількох населених пунктів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Громада до громади. Епічний вечір починає владу, і синій, вічний стяг лопоче таємниче.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Громада зоставалася цілковитим господарем свого ґрунту, своїх справ, і тільки в зверхніх справах стикалася з устроєм княжим. Ніяких відомостей про роздавання земель князем дружині ми не знаходимо; се не було загострено de jure,[4] лише фактично так зложилося.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Під впливом сих і інших обставин різним чином комбінуються громадські відносини в поодиноких землях, але взагалі спиняється дальший розвиток князівської власті, князівсько-дружинного елементу; громада прибирає більший вплив, більшу участь в справах політичних. Але се не веде до з’єднання тих двох основних елементів нашого політично-громадського устрою; вони стоять один проти одного, то входячи в колізії, то сходячись в якомусь modus vivendi,[6] але завше окремі.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: іменник (однина) |