гробниця

[ɦrobnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Спорудження (часто архітектурно оформлене) для поховання, в якому знаходиться труна з тілом померлого або його прах; усипальниця, мавзолей.

  2. Склепінчаста споруда або кам’яна домовина над похованням; саркофаг.

  3. У переносному значенні: похмуре, мертве місце або приміщення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гробниця, р. гробниці, д. гробниці, з. гробницю, о. гробницею, м. гробниці, к. гробнице

Більше записів