1. Жінка або дівчина, яка вчинила гріх, порушила релігійні моральні заповіді; жінка, що грішить.
2. Переносно: жінка, яка віддається любовним утіхам, веде розпусне життя (зазвичай з відтінком драматизації або ліризму).
грішниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Є грішниця, є священик і є Бог. Чого ще треба?» — і я знову звалилася долу і розридалась.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |