1. Бути причиною чи джерелом гріха для когось; спокушати до гріховних вчинків, вводити в гріх.
2. (У переносному значенні) Бути причиною помилок, неправильних дій чи неприємностей; збивати з правильного шляху.
гріховодити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |