1. Який пов’язаний із гріхом, містить у собі гріх; грішний, гріховний.
2. Який є ознакою гріха, свідчить про гріх; грішний.
3. Який схильний до гріхів, живе в гріхах; грішний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який пов’язаний із гріхом, містить у собі гріх; грішний, гріховний.
2. Який є ознакою гріха, свідчить про гріх; грішний.
3. Який схильний до гріхів, живе в гріхах; грішний.
Приклад 1:
А світ гріховний котить хвилі повні, що б’ють об пекло, вибившись із сил. «Заходить чорне сонце дня…» Пам’яті А. Г. Заходить чорне сонце дня і трудно серце колобродить.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”