Властивість або стан того, що є гріховним; схильність до гріхів, гріховна сутність.
Сукупність гріхів, гріховних вчинків або думок; гріховна поведінка чи спосіб життя.
гріховність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І власне те, що воно в чорному, що нагадує якусь святість, незайманість, гріховність, це найбільше хвилює. Проти моєї волі уявляється, як це тіло буде в кожну хвилину, як тільки я того схочу, покірне мені; як ці проворні руки обезсиліють і будуть грішно голубити; який солодкий жах і тремтіння обхоплять цю замкнену, самотню, мрійну душу.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |