грегіт

[ɦrɛɦit] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (історичний термін) Назва одного з найдавніших збірників канонічного права Української Греко-Католицької Церкви, укладених митрополитом Йосифом Вельямином Рутським та виданих у 1738 році; повна назва — «Грегіт, сиріч Собраніє правилъ».

  2. (церковний термін) Узагальнена назва збірника церковних правил, канонів або постанов, що стосуються греко-католицької традиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грегіт, р. греготу, д. греготові, з. грегіт, о. греготом, м. греготі, к. греготе

Більше записів