гражданський

1. Стосовний до громадянина, пов’язаний із громадянством або громадським життям; цивільний (на противагу військовому, церковному, кримінальному тощо).

2. Стосовний до правового статусу громадянина, його прав і обов’язків перед державою та суспільством.

3. Який належить до невійськової сфери, здійснюється цивільними особами або призначений для них.

4. (У складі термінів) Позначає галузь права, що регулює майнові та особисті немайнові відносини (цивільне право), або судову систему для розгляду цивільних справ (цивільний суд).

Приклади вживання

Приклад 1:
— П’ю… Почастували мене горілкою — якийсь квасок бабсь­кий, та все навчали бути пильним, уважним, плели про «гражданський обов’язок» та про нагороди за щиру працю. А заяву так і повернули назад: «Не можна!..».
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Приклад 2:
Iди, мабуть, до ревкому та записуйся там на гражданський брак. Понравився менi твiй Серьога i Iван Панасович (Iван Панасович i справдi був уже головою ревкому) розпинається за нього.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикметник () |