Словник Української Мови
Буква
1. Схильний до гри, веселощів, жартів; повний життя, рухливий, пожвавлений.
2. Легкий, невимушений, що виражає веселість і жартівливість (про поведінку, настрій, вираз обличчя тощо).
3. Виконаний у веселій, жартівливій манері; що має характер гри, забави (про музику, літературний твір, мистецтво).
Приклад 1:
Якщо перекласти її на мову малярства, перед нами постав би грайливий світ найнесподіваніших колористичних гармоній у діапазоні від імпресіоністичного милування тонами й напівтонами аж до вишуканих контрастових експресій, що трансформують світ реальності на нереальний Власне, це світ його душі, його душевного настрою. Такою постає в ньому природа.
— Самчук Улас, “Марія”