1. Рідкісне діалектне позначення невеликої групи людей, зграї, ватаги, часто з відтінком несерйозності або пустощів.
2. Власна назва (топонім) невеликих географічних об’єктів, зокрема річки в Україні (притока Стиру).
грайка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |