гравій

1. Розсипчаста гірська порода, що складається з округлих або обкатаних уламків гірських порід і мінералів розміром від 1-2 до 10-20 мм, утворена в результаті природного руйнування та перенесення водою; застосовується в будівництві та дорожніх роботах.

2. Штучний матеріал, що імітує природний гравій, або дрібні камінці подібного розміру, що використовуються в декоративних цілях (наприклад, для облаштування садових доріжок, клумб).

Приклади вживання

Приклад 1:
Дмитро Попович мовчки слухав Василину, цюкаючи топірцем гравій навколо обнесеної деревом і накритої бляхою круглої криниці, а далі й собі випустив дим крізь білі, закочені догори, вуса – Видиш, Міську, правду каже Василина нічого з цего доброго не буде. – Ви так думаєте – перепитав для годиться Михайло.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: іменник (однина) |