Значення
-
Фундаментальна фізична взаємодія, універсальна сила тяжіння між усіма тілами, що мають масу; загальновідома як закон всесвітнього тяжіння, відкритий Ньютоном, а в загальній теорії відносності Ейнштейна описується як наслідок впливу маси та енергії на геометрію простору-часу.
-
Властивість тіл притягуватися одне до одного, що обумовлює, зокрема, тяжіння матеріальних об’єктів до поверхні Землі чи інших космічних тіл.
-
Переносно: потужна, невідворотна сила тяжіння, привабливість або вплив чогось (наприклад, ідей, мистецтва, особистості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гравітація, р. гравітації, д. гравітації, з. гравітацію, о. гравітацією, м. гравітації, к. гравітаціє