гратар

1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові в 1990-х роках, яке спеціалізується на виданні словників, енциклопедій, наукової та довідкової літератури.

2. Заст. (від лат. *grator* — той, що вітає) У давньоримській традиції — раб або вільновідпущеник, який мав обов’язок вітати свого пана або його гостей ранком та супроводжувати його на прогулянках.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |