гранильник

[ɦrɑnɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (іст.) Робітник, який займався обробкою (гранінням) дорогоцінних каменів або скла.

  2. (заст.) Інструмент для граніння, шліфування або полірування поверхонь, зокрема каменів, металу чи скла.

  3. (перен., рідко) Той, хто надає чіткості, виразності, завершеності чомусь (наприклад, думці, ідеї, художньому образу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гранильник, р. гранильника, д. гранильникові, з. гранильника, о. гранильником, м. гранильникові, к. гранильнику

Більше записів