гранітник

[ɦrɑnitnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, що росте на кам’янистих схилах та скелях, зокрема, видів роду мінерівка (Minuartia) або інших подібних трав’янистих багаторічників.

  2. Застаріла або діалектна назва робітника, що займається видобуванням, обробкою чи поліруванням граніту.

  3. Переносно: людина з твердим, непохитним характером, стійка у своїх переконаннях (за аналогією з міцністю граніту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гранітник, р. гранітника, д. гранітникові, з. гранітника, о. гранітником, м. гранітникові, к. гранітнику

Більше записів