граніте

, с ., кул . Різновид десерту – заморожений цукровий сироп з будь-якою начинкою ( ягідне пюре , кава й т. п.); маса застигає на металевому підносі , потім кристали фруктового льоду відскрібаються з нього (і по ходу подрібнюються ); від сорбета відрізняється більш зернистою структурою . Тлумачення із “Словника української мови”* ГРАН І Т , у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови , що складається з кварцу , польових шпатів і слюди . Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід : граніту , гнейсу , базальту , різних сланців і т. д. ( Заг . хімія , 1955, 447); Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту (Н.- Лев ., II, 1956, 387); * Образно . Тут звучною бронзою слави , Гранітом чеснот бойових Дім воїна величавий Мури свої воздвиг (Бажан, І, 1946, 175); * У порівн. Серцями й думами сполучні [ з’єднані ] І непохитні , мов граніт . – Ми [ українці ] з братом руським нерозлучні ! Живем в союзі триста літ ! (С. Ол., Вибр., 1959, 31).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |