Словник Української Мови
Буква
1. Дуже великий за розмірами, масштабами; величний, вражаючий.
2. Надзвичайно значний за своїм змістом, силою впливу або ефектом; величезний, колосальний.
3. (Перен.) Надмірно урочистий, помпезний; такий, що прагне вразити своєю величчю, часто з відтінком несхвалення.
Приклад 1:
Струс був такий грандіозний, що захопило дух і паралізувало розсудок, — тяжко було зібрати думки до купи. Він говорив невпопад, пальці йому тремтіли і всього його наче геть розгвинчено.,.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”