1. (Про предмети) Такий, що має грані, багатогранний; гранений.
2. (Про поверхню) Складений з граней, що має вигляд граней; ребристий.
гранчастий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Стигнуть похололі кінці пальців, що лежать нерухомо, охоплюючи гранчастий стовпчик, нагрітий сонцем. Я думаю: — За революції розстрілювали кляси.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикметник () |