грань

1. Геометричний термін: плоска поверхня багатогранника або кристала, обмежена ребрами; площина, що є стороною такого тіла.

2. Переносне значення: межа, кордон між явищами, поняттями, станами, часто тонка і непомітна; межа переходу від одного до іншого.

3. Переносне значення: окрема сторона, аспект, якість чого-небудь, що розглядається в певному ракурсі.

4. Технічний термін: ріжучий край інструменту (наприклад, різця, ножа).

5. Застаріле: гребінь гори, скелі; виступ, ребро.

Приклади вживання

Приклад 1:
І як кожне межове явище, художня документалістика у всіх своїх іпостасях — жива й багатовимірна, насичена неповторними деталями і суб’єктивними щохвилинними враженнями, залишає по собі смак автентичности і водночас не чужа художньому домислу, сповнена чару імпровізації, адже грань між художнім домислом і спогадом насправді доволі неокреслена — недаремно в Журналі Шевченка, в листах Стефаника, Стуса так опукло виписано їхні сни… Щоденник, як і лист, — це теперішній час, спогади — ретроспекція, та разом вони творять ту хистку паперову кладочку, перекинену з минулого в майбутнє, яка вабить нас можливістю якось дістатися звідси на той бік, пережити й зрозуміти той час, який з погляду сьогодення неминуче залишається для нас невідомою країною. До того ж щодо літератури художньої цей жанр завжди перебуває у стосунку невизначеної і рухливої міри споріднености.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Під д і- єю сили 1F  відбу- вається перем і- щення вільних н о- сіїв заряду і вн а- слідок цього електрич ні заряди перерозпо- діляються: на одній грані пров ідника буде надлишок ві льних електронів, які заря- джають її негативно, на іншій в иникає їх нестача, і ця грань заряджається позити в- но. Явище перерозподілу вільних носіїв заряду у провіднику під дією зовнішнього електричного поля, внаслідок чого виникає електризація, називається електроста- тичною індукцією або електризацією ч е- рез вплив.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Промінь при падінні на грань AC внаслідок подвій- ного заломлення под іляється на звичайний o і незвичайний промінь e. При певному виборі кутів призми звича йний промінь падає на шар бальзаму під кутом °76 , який більший за граничний, зазнає повного внутрішнього відбивання, падає на зачор- нену грань CB і нею поглинається. Незв и- чайний промінь виходить з призми пар а- лельно до грані
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |