Словник Української Мови
Буква
1. Вміння читати й писати, а також володіння основними знаннями з певних галузей науки, мистецтва тощо; освіченість.
2. Відповідність нормам літературної мови, правильність мовлення та письма.
3. Добре знання якої-небудь справи, спеціальності; компетентність.
Приклад 1:
Грамотність, а не військова звитяжність, цінувалася в Єгипті понад усе, шлях до влади «лежав не через меч, а через перо». Окремі писці зажили собі визнання й слави, їх вважали напівбогами, їхню мудрість оспівували поети.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”