градусник

[ɦrɑdusnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Прилад для вимірювання температури тіла, повітря, води тощо, що діє на основі теплового розширення рідини (зазвичай спирту або ртуті) у запаяній скляній трубці з нанесеною шкалою.

  2. Розмовна назва медичного термометра, призначеного для вимірювання температури людського тіла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. градусник, р. градусника, д. градусникові, з. градусник, о. градусником, м. градусникові, к. градуснику

Більше записів