градієнт

1. У математиці — вектор, що показує напрям найшвидшого зростання скалярної функції та чисельно дорівнює її частинним похідним по координатам.

2. У фізиці, географії, метеорології — показник зміни певної величини (тиску, температури, швидкості тощо) на одиницю відстані у заданому напрямку.

3. У комп’ютерній графіці та дизайні — плавний послідовний перехід одного кольору або відтінку в інший.

Приклади вживання

Приклад 1:
Напруженість як градієнт потенціалу ……………………………… 106 §50. Потік вектора напруженості.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Введемо градієнт концентр ації 21 21 xx nnlimdx dn 21 xx − −= → , який описує зміну ко н- центрації з відстан ню у напрямку, протилежн о- му до напрямку перебігу дифузії (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо градієнт температури 21 21 xx TTlimdx dT 21 xx − −= → поблизу площадки S, то dx dT2TT 21 ><−=− λ , бо dx dT – зміна температури на одиницю довжини. Знак „ –” показує, що зроста нню x відповідає спадання T. Звідси Stdx dT N Cn3 1Q A V>><<−= λυ , а коефіцієнт теплопровідності =>><<=>><<= A VV N c n3 1 N Cn3 1 A µλυλυæ VV c 3 1cnm3 1 0 ρλυλυ >><<=>><<= . --- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"

Частина мови: іменник (однина) |