град

1. Атмосферні опади у вигляді кулястих або неправильних шматків льоду (градин), що випадають переважно влітку під час гроз.

2. (переносне значення) Велика кількість чогось, що сиплеться, летить або стріляє; потік, лавина (наприклад, град куль, град питань).

3. (застаріле) Місто, укріплене поселення (часто входить до складу назв населених пунктів, наприклад, Володимир-на-Клязьмі називався Володимир-Залеський, або в літературних творах).

Приклади вживання

Приклад 1:
Навіть газета «Правда» читалася як крамольний самвидав, а чільне пропагандистське гасло «З Совєтським Союзом на вічні часи» обов’язково доповнювали ремаркою «і ні на мить довше»… Сентиментально-пізнавальні прогулянки із Зіною чарівною, змістовною, старовинною і водночас такою сучасною Прагою: Національний Музей, Градчани, Град і Карлів міст (як сказав поет, «на Карловом мосту себя запомни»), Вифлеємська каплиця, куди «пішов молиться добрий Гус», місця, пов’язані з Франком, Моцартом і Кафкою, потужний пласт єврейської культури — давні синагоги, цвинтар. Поїздки в історичні місця — Конопіште, Кутна Гора, Пшібрам, Крумлов, Глибока, Таборов, казкові замки й храми, середньовічні містечка, де кожен будиночок на центральному майдані — як інкрустована шкатулка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Пусть летит невѣж враг черный; ты в горный возвысись град. Однією з найбільш важливих тем поезії Сковороди є тема вільності, яка звучить передусім у пісні «De libertate», присвяченій Богданові Хмельницькому.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Senex Grego-riusv de> Sabba Skovoroda2 Но косоглазый тот прямик и крючковата есть простота, отверзающая просиективу и архитектурной мост прямо во град лжи. Конец дѣлу судья.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |