грач

1. Великий птах родини воронових (Corvus frugilegus) з чорним блискучим оперенням, характерним оголеним біля основи дзьобом і “штанами” з довгого пір’я на ногах; гніздиться колоніями.

2. Переносно: про людину, яка вправно, майстерно щось робить, особливо про музиканта, що грає на музичному інструменті (часто з відтінком захвату).

3. У картярських та азартних іграх: той, хто грає; учасник гри.

4. У спорті (переважно в командних іграх з м’ячем): учасник команди, який грає на полі; спортсмен, що бере безпосередню участь у змаганні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |