грабування

1. Насильницьке відібрання чужого майна, цінностей, грошей з використанням сили, погроз або психологічного тиску; розбій.

2. (переносне значення) Безсовісне, нахабне використання чого-небудь, незаконне присвоєння чужого; розкрадання.

3. (історичне) Військовий набіг із метою захоплення майна, худоби, полонених; плюндрування.

Приклади вживання

Приклад 1:
Народ наш через грабування та через крадіжки ратників порозбігався по всім усюдам”. Сомко, хоч і собі хапався за булаву, але домагався правди, не принижувався й не запобігав царської ласки.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |