грабарство

1. Рідкісне, застаріле позначення професії або діяльності гробаря (той, хто копає могили, працює на кладовищі).

2. У переносному, зневажливому значенні — дуже важка, виснажлива, брудна та низькокваліфікована робота; каторжна праця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |