гойність

1. Властивість за значенням прикметника “гойний”; здатність до швидкого, гнучкого та легкого руху; спритність, викрутливість, жвавість.

2. Заст. Стан достатку та добробуту; багатство, достаток.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |