гойкання

[ɦojkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Дійменник від дієслова “гойкати“: процес або дія, що полягає у виголошенні вигуків “гей!”, “гой!” (зазвичай для вираження певних емоцій, підбадьорювання або в такт рухам).

  2. Власна назва українського народного танцю або жанру танцювальної музики, для якого характерний ритмічний вигук “гой!”; гойка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гойкання, р. гойкання, д. гойканню, з. гойкання, о. гойканням, м. гойканні, к. гойкання

Більше записів