гойдиця

[ɦojdɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Дитяча іграшка у вигляді дерев’яної фігурки на закругленій основі, яка при штовханні нахиляється, а потім повертається у вертикальне положення; неваляшка, кувалка.

  2. (перен., діал.) Непостійна, легковажна людина, яка часто змінює свої рішення або погляди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гойдиця, р. гойдиці, д. гойдиці, з. гойдицю, о. гойдицею, м. гойдиці, к. гойдице

Більше записів