гойдиця

1. (діал.) Дитяча іграшка у вигляді дерев’яної фігурки на закругленій основі, яка при штовханні нахиляється, а потім повертається у вертикальне положення; неваляшка, кувалка.

2. (перен., діал.) Непостійна, легковажна людина, яка часто змінює свої рішення або погляди.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |