Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва української народної колискової пісні, а також мелодія або приспів для коливання дитини.
2. (переносно) Стан дремотного коливання, спокою; сон, дрімота.
3. (переносно, рідко) Рух, коливання взад-вперед (наприклад, гойдання на гойдалці).
Приклад 1:
І нехай цих мелодій ясних напівсонно гойда павутина — і тоді над руїнами міста тихо долине: — Слава сонцю! Початок нового життя.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Приклад 2:
Лише у 80-х роках, коли народився онук, вийшли під псевдонімом Віть Вітько книжечки для дітей «Равлик-муравлик», «Гойда раз, гойда два», а 1999 р. — самвидавна збірка «Csokolivka, csokolj meg!
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”