говоритися

[ɦoʋorɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:Г

Значення

(про слова, вислови) Бути сказаним, промовленим, вжитим у мовленні; звучати.
(про текст, твір) Бути призначеним для виголошування, а не для читання; призначатися для усного виконання.
(у безособовому вживанні) Бути прийнятим, встановленим як правило, звичай; мати місце у мовленні (про певні мовні форми, конструкції).

Граматичні форми:

я говорюся, ти говоришся, він говориться, ми говоримося, ви говоритеся, вони говоряться

“Та бачимо, спасибі вам… Так добре прочитали, що як на долоні все. По-божому написано, справедливо…” — “Як?! Та хіба я вам, сякі-розтакі ви сини, для того читав, щоб ви хвалили?” — “А для чого ж ?..” От тут з ними й балакай! От тут ти йому й роз’ясни, що те, що по-їхньому написано, по-божому, а для начальства по-чортячому. “Там же (каже, значить, мій приятель) говориться про те, що начальства слухать не треба, там же бунтують вас”. — “А що ж, — кажуть йому, як правда”. — “Як правда?! То ви й на царя возстанете?” — “А що ж, кажуть, як все одно погибаєш. А чи так, чи сяк, а чорт один. Та краще ж за правду погибнуть!” От тобі й роз’яснив! Бився, бився з ними, плюнув та й поїхав.

— Василь Симоненко