Значення
-
Різновид української народної музичної духової інструменту, що належить до типу волинок; міх, надувається через дерев’яну втулку, з якого повітря надходить до двох-трьох мелодійних трубок (сопілок) та однієї-двох бурдонних, що створюють супровід.
-
Заст. Розмовник, балакун, той, хто багато говорить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. говірка, р. говірки, д. говірці, з. говірку, о. говіркою, м. говірці, к. говірко