говільниця

1. (заст.) Жінка, яка говіє; та, що сповідається та причащається.

2. (заст., перен.) Жінка або дівчина, яка поводиться надто суворо, аскетично; затворниця.

3. (діал.) Місце, де говіють; келія, приміщення для сповіді.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |