1. (заст.) Жінка, яка говіє; та, що сповідається та причащається.
2. (заст., перен.) Жінка або дівчина, яка поводиться надто суворо, аскетично; затворниця.
3. (діал.) Місце, де говіють; келія, приміщення для сповіді.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Жінка, яка говіє; та, що сповідається та причащається.
2. (заст., перен.) Жінка або дівчина, яка поводиться надто суворо, аскетично; затворниця.
3. (діал.) Місце, де говіють; келія, приміщення для сповіді.
Відсутні