1. Архітектурний стиль, що виник у XII столітті у Франції та панував у західноєвропейському мистецтві до XVI століття, характерний стрімкими вертикальними лініями, складними каркасними конструкціями, стрілчастими арками, великими вітражами та скульптурним оздобленням.
2. Напрям у літературі, що виник у другій половині XVIII століття, характерний моторошною, таємничою, меланхолійною атмосферою, мотивами жаха, зла та ірраціонального (готичний роман).
3. Стиль у образотворчому мистецтві (живопис, скульптура), що супроводжував однойменний архітектурний стиль, відзначався експресією, ускладненою символікою та прагненням до реалістичного відтворення деталей.
4. Стиль у поліграфії та каліграфії, західноєвропейське письмо з ламаними, вузькими, витягнутими літерами, що поширилося в епоху Середньовіччя.
5. Сучасна молодіжна субкультура, що сформувалася наприкінці XX століття на основі однойменного музичного напряму (готик-рок), естетика якої надихається образами меланхолії, романтизму, містики та часто використовує символіку, пов’язану зі смертю.