Словник Української Мови
Буква
1. (істор.) Титул правителя, монарха в Московській державі, а згодом у Російській імперії (до прийняття Петром І титулу імператора); особа, що носить цей титул.
2. (заст., розм.) Форма ввічливого або підкреслено-поважного звертання до чоловіка, пана.
Приклад 1:
Врешті Москва скликала в Переяславі, на звиклім для себе місці, ще одні вибори, але коли московський дяк почав правити про якогось нового гетьмана, а майдан погрозливо загудів, дяк шурнув за пазуху, витягнув скручений у трубочку папір і закричав, що великий государ схвалює вибори Виговського. — Якби було треба, він би й на чорта дістав папір, — тихо сказав Богун.
— Франко Іван, “Мойсей”