гостюк

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «гість», що вживається для позначення дорогого, бажаного або молодого гостя.

2. (діал., зах.-укр.) Назва традиційного обрядового хліба, короваю або паляниці, якою зустрічають та шанують гостей на весіллі, святах або інших урочистих подіях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |