1. У спосіб, властивий гостинності; привітно, радушно, з щирою увагою до гостей.
2. (переносно) Ласкаво, приязно, з теплом (про ставлення до когось або про сприйняття чогось).
гостинно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— гукав хтось гостинно, згинаючись і підставляючи спину. Але в Андрія не вистачало духу йти по спинах, засміявшись, він ламзав так, вивертаючи суглоби ніг, втискуючи їх межи людські тіла.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Той стрітив нас досить гостинно, але ми, видимо, стісняли його матір, котра не знала наших пансько-мужицьких звичаїв і вітала нас дуже церемонно й холодно. На другий день прийшов до нас один кандидат на учителя, страшно чорнявий (Леонід Заклинський, тепер уже небіжчик), досить розумний чоловік, і тут я запримітив, що я мов вернувся в цюріхський Fluntern.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Приклад 3:
Перед непроханими гостями стояв якийсь чоловiчок i, одбiгаючи невеличкими кроками в глибину коридора, наперекiр сподiванням, гостинно посмiхався милою усмiшкою.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |