гострість

[ɦostristʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Абстрактний іменник, що позначає якість предмета, явища або дії, яка полягає у наявності гострого краю, кінчика або здатності різати, колоти.

  2. Відчуття або властивість, що сприймається смаковими рецепторами як характерна ознака деяких продуктів (наприклад, перцю, часнику, хрону) та пов’язана з певними хімічними речовинами.

  3. Переносно: інтенсивність, напруженість, виразність, яскравість прояву чого-небудь (почуттів, розуму, мистецтва тощо).

  4. Медічна та біологічна характеристика захворювання або симптому, що позначає їх раптовий початок та швидкий, інтенсивний розвиток.

  5. У математиці та геометрії — характеристика кута, що менший за прямий кут (менший за 90°).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гострість, р. гострості, д. гострості, з. гострість, о. гострістю, м. гострості, к. гостросте

Більше записів