гостонько

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гiсть”, що вживається для вираження теплоти, приязного ставлення до відвідувача або для позначення молодого, милого гостя.

2. (у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Уособлення гостя як носія доброї звістки, щастя та достатку, що приходить у дім під час свят.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |