гостонько

[ɦostonʲko] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гiсть”, що вживається для вираження теплоти, приязного ставлення до відвідувача або для позначення молодого, милого гостя.

  2. (у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Уособлення гостя як носія доброї звістки, щастя та достатку, що приходить у дім під час свят.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гостонько, р. гостонька, д. гостонькові, з. гостонька, о. гостоньком, м. гостонькові, к. гостоньку

Більше записів