гостець

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

2. (заст.) Те саме, що гість; людина, яка відвідує когось, приходить у гості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Всяка слабість тіка геть від твоїх осель… Немов диму бджола, так уникають їх Чорна неміч, гостець і камінний недуг, Жовчні болі й пропасниця. Бо немилі тобі п’янство й зажерливість, З котрих сила хвороб плине й кипить у ключ; Бо немила тобі розкіш неправедна, Люта тривог лихих.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |