гостенько

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «гість», що вказує на приємного, бажаного або милого відвідувача, часто з відтінком теплоти та симпатії.

2. (у фольклорі та поетичній мові) Персоніфікація, образне уособлення гостя як чогось приємного та довгоочікуваного (наприклад, у піснях: «Ой прийшло до нас гостенько»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |