Словник Української Мови
Буква
1. Процес ведення господарства, організація та управління виробничою або економічною діяльністю з метою отримання результатів; господарська діяльність.
2. Розумне, ощадливе та ефективне використання матеріальних, фінансових або природних ресурсів, засобів.
3. (у ширшому сенсі) Впорядкована, планомірна діяльність у будь-якій сфері, спрямована на досягнення корисного результату.
Приклад 1:
Розрахунки між суб’єктами господарювання за товари здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інший порядок розрахунків не обумовлено угодою сторін. Відповідно до «Інструкції №7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» від 02.08.1996р.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Це дозволяє комбінату «Z» поширити програму раціонального господарювання відходами за межі свого закладу та координувати екологічні заходи на всіх ділянках дистрибуції кінцевої продукції. Як висновок, можна стверджувати, що раціональне використання відходів полягає, перш за все, в запобіганні їх виникненню, а у випадку обмежених можливостей щодо останнього – у виборі такого методу утилізації та знищення відходів, який не тільки зменшить їх шкідливий вплив на навколишнє середовище, але й одночасно запевнить зниження логістичних витрат та поліпшення рівня логістичного обслуговування клієнтів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Тобто самі умови господарювання наших підприємств заставФ ляють керівництво переходити на роботу за принципами Адже перший принцип TQM – це орієнтація на спожиФ вача.
— Котляревський Іван, “Енеїда”