господарик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “господар“, що означає невеликого, скромного власника або того, хто керує невеликим господарством, маєтком.

2. У народній творчості та етнографії — персонаж-ведун або символ, дух-охоронець домашнього вогнища та господарства, який приносить достаток (аналог домовика).

3. У біології (ентомологія) — народна назва деяких видів комах, зокрема жуків із родини пластинчастовусих (наприклад, жук-олень), а також павуків-вдов.

4. У зоології — народна назва птаха волового очка (Troglodytes troglodytes).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |